Hell & Heaven GO
Традиційні страви Кіпру, які обов’язково варто спробувати
✈ Подорожі·9 лют. 2026 р.·9 хв читання·Maksim Zaranokавтор Maksim Zaranok

Традиційні страви Кіпру, які обов’язково варто спробувати

Вирушайте в кулінарну подорож. Захопливе візуальне знайомство з яскравими барвами й принадними ароматами кіпрської кухні, що надихне вас дізнаватися більше.

Досліджуйте кіпрську кухню

Досліджуємо смаки Кіпру — з Hell & Heaven GO — — AI-консьєржем

Відкрийте смачний світ кіпрської їжі — яскравого поєднання середземноморських смаків, сформованого століттями історії й культурного обміну. У серці кожної страви — свіжі місцеві інгредієнти, що відображають багату аграрну спадщину острова. Від ситних тушкованих страв до ароматних мезе — кіпрська кухня свідчить про значення їжі в кіпрській культурі: це свято життя, яке ділять із родиною й друзями.

Закуски

Відкрийте традиційні закуски Кіпру, де кожна страва відчиняє двері до кулінарної спадщини острова. Від прохолодного дзадзікі й насиченої часником скордалії до роздавлених оливок із лимоном і коріандром — ці маленькі тарілки пробуджують смакові рецептори. Хрусткі купес і димне поєднання лунци з халумі приносять на стіл автентичні сільські смаки. Навіть скромні страви, як-от квасоля лові з лимоном чи мариновані дикі трави, відбивають серце кіпрської домашньої кухні. Почніть свою подорож у кіпрську кухню з цих ароматних закусок і відчуйте традицію в кожному шматочку.

Дзадзікі (Τζατζίκι)

Дзадзікі — основа грецького й кіпрського столу, його коріння сягає османської та візантійської епох, коли соуси на основі йогурту широко використовували, щоб охолодити й збалансувати гострі страви. На Кіпрі дзадзікі став символом літньої гостинності: місцевий козячий чи овечий йогурт, свіжі огірки з домашніх городів і м’ята з сільських двориків поєдналися в цьому освіжальному діпі. Історично його подавали гостям із хлібом як миттєву привітальну закуску, особливо в теплу пору жнив.

  • Подавайте добре охолодженим у глиняній чи скляній мисці, щоб зберегти свіжість.
  • Поєднуйте з теплим хлібом піта, смаженим халумі, сувлакі або як гарнір до овочів на грилі.
  • Прикрасьте цівкою оливкової олії та гілочкою м’яти для автентичності.
  • Для сучасного акценту додайте кілька скибочок свіжого огірка.

Тахінний діп (Ταχίνι)

Тахіні потрапив на Кіпр через левантійську торгівлю та візантійський кулінарний обмін, але кіпрська версія перетворилася на легший, лимонніший соус, що ідеально доповнює середземноморську дієту острова. Протягом поколінь він був обов’язковою пісною стравою в православних родинах, адже веганський і багатий на поживні речовини. Сільські жінки часто готували тахінний діп у глиняних мисках за допомогою ручних вінчиків, повільно додаючи воду, доки не виходила ідеальна кремова консистенція.

  • Подавайте щойно змішаним, оскільки вода й тахіні з часом можуть розшаровуватися.
  • Ідеально зі свіжоспеченим сільським хлібом, купес (булгурові оболонки з м’ясом) чи овочами на грилі.
  • Додайте більше лимонного соку або дрібку кмину для насиченішого ароматного смаку.
  • Для повного мезе поставте поруч із дзадзікі й тарамасалатою — для кольору й різноманіття.

Скордалія (Σκορδαλιά)

Скордалія — проста гірська страва, що сягає давньої Греції, де часникові пасти використовували як приправу до риби й овочів. На Кіпрі вона стала практичною селянською їжею — з недорогих основних продуктів: часнику, картоплі, оливкової олії й оцту. Гірські селяни подавали скордалію під час посту або до смаженої риби на релігійних святах, адже її різкий гострий смак ідеально розрізав жирні страви.

  • Подавайте холодною чи кімнатної температури як намазку або діп.
  • Чудово з смаженою тріскою, вареним буряком або теплим сільським хлібом.
  • Додайте трохи лимонного соку, щоб підсилити смак і збалансувати насиченість часнику.
  • Для святкового блюда прикрасьте оливками, петрушкою чи скибочками редиски.

Еліес цакістес (Ελιές Τσακιστές)

Кіпр — острів оливкових гаїв, а оливки з давніх часів були центральною частиною місцевого раціону, і свідчення цього сягають бронзової доби. «Цакістес» грецькою означає «розчавлені», бо оливки злегка роздавлюють, щоб маринад проникав усередину. Традиційно родини після осіннього збору готували великі банки маринованих оливок, щоб насолоджуватися ними цілий рік. Насіння коріандру — фірмовий штрих, що робить цю страву унікально грецько-кіпрською, додаючи теплу ароматну нотку.

  • Подавайте кімнатної температури в маленьких мисочках як закуску.
  • Чудово з сільським хлібом, халумі та вином.
  • Додайте трохи свіжого лимонного соку перед подачею, щоб підсилити цитрусовий аромат.

Купес (Κούπες)

Купес — це смажені у фритюрі булгурові пиріжки, що показують історію кулінарного обміну острова з Левантом і Вірменією. Рецепт, спочатку привезений іммігрантами й торговцями, еволюціонував із місцевими штрихами, як-от кориця й свинина, і став іконою грецько-кіпрського стрітфуду. Традиційно їх готували на свята, ярмарки й сільські збори, адже хрустка оболонка й пряна начинка роблять їх ідеальною їжею для рук.

  • Подавайте гарячими з краплею лимона, щоб підсилити смак.
  • Поєднуйте зі свіжим салатом, маринадами чи тахінним дипом.
  • Найсмачніші щойно засмажені, бо булгурова оболонка втрачає хрусткість, якщо їх залишити.

Лунца та халумі (Λούντζα με Χαλλούμι)

Лунца — це свиняча вирізка, замаринована в червоному вині й копчена; техніка консервації, досконало відточена в кіпрських селах, де холодильників колись бракувало. Халумі — знаменитий сир острова — завершує димний і солоний дует. Це поєднання століттями було улюбленою закускою в тавернах і часто подавалося гостям із хлібом і вином на знак гостинності.

  • Смажте лунцу й халумі на грилі до золотистого кольору для ідеального смаку.
  • Подавайте теплими зі свіжими помідорами, огірком і оливками.
  • Додайте до хліба піта для класичної сільської закуски чи легкого обіду.

Колокутхкія з яйцями (Κολοκυθάκια με τα Αυγά)

Ця страва — суто сільська простота, з молодих кабачків, які часто збирали з родинного городу. Фермери покладалися на швидкі й ситні страви, як ця, щоб мати сили на довгі дні в полі. Яйця й овочі протягом поколінь були основою сільських кіпрських сніданків, а трави, як-от м’ята чи петрушка, додають місцевого колориту.

  • Найкраще подавати теплим із хрусткою скоринкою хліба чи оливками.
  • Прикрасьте свіжою петрушкою чи м’ятою для додаткового смаку.
  • Поєднуйте з халумі чи лунцею для ситнішої трапези.

Мариновані дикі трави (Αγριοχόρτα τουρσί)

Збирання диких трав — вікова традиція на Кіпрі, особливо в гірських селах, де їжу часто добували з природи. Такі трави, як портулак, гірчичне листя й дикий шпинат, мариновали в оцті, щоб зберегти на зимові місяці. Ці кислуваті трави не лише урізноманітнювали раціон, а й давали необхідні вітаміни під час постів.

  • Подавайте як холодну закуску чи гарнір.
  • Перед подачею збризніть оливковою олією для глянцевого вигляду.
  • Чудово з халумі на грилі чи вареними яйцями для простої сільської трапези.

Лові (Λούβι)

Лові, або квасоля «чорне око», — страва скромного достатку, символ кіпрської домашньої кухні й посних традицій. Приготована з мангольдом, вона відображає залежність острова від бобових і зелені під час посту. Ця страва, багата на білок, колись була основою харчування фермера, даючи силу й поживу з мінімумом інгредієнтів.

  • Подавайте теплою чи охолодженою з краплею лимона й оливкової олії.
  • Супроводжуйте сільським хлібом і оливками для легкої трапези.
  • Посипте свіжою зеленню для аромату.

Де традиція зустрічає смак: кіпрські основні страви з Hell & Heaven GO

Скуштуйте спадщину Кіпру через її знакові основні страви, кожна з яких несе сутність середземноморської традиції. Від повільно запеченого клефтіко й димної сувли до афелії з вином і ситних тавас — кожен рецепт розповідає історію сільського життя й родинних зборів. Ці страви готують терпляче, з місцевого м’яса, свіжих трав і дозрілих на сонці овочів, щоб вловити душу острова в кожному шматочку. Трапеза з цими стравами — це більше, ніж їжа: це відчуття ритму кіпрського життя, де їжа єднає людей. Смакуйте кожну тарілку й відчуйте століття традицій, що передаються з покоління в покоління.

Поспілкуйтеся зі своїм гідом по Кіпру ->

Клефтіко — (Κλέφτικο)

Клефтіко перекладається як «вкрадене м’ясо» і походить від гірських повстанців, відомих як

клефти

за часів османського панування. Ці повстанці крали овець чи кіз і таємно готували м’ясо в підземних ямах, запечатуючи печі глиною, щоб уникнути диму й виявлення. Цей спосіб повільного приготування не лише берег повстанців, а й давав надзвичайно ніжне, ароматне м’ясо. З часом селяни перейняли метод для родинних бенкетів і недільних обідів, перетворивши техніку виживання на одну з найулюбленіших страв Кіпру. Сьогодні клефтіко лишається символом кіпрської кулінарної спадщини, його часто подають на фестивалях і особливих зібраннях.

  • Подавайте із запеченою в духовці картоплею, що увібрала соки баранини.
  • Додайте гарнір зі свіжого сільського салату для балансу.
  • Найкраще смакує просто з глиняної печі — з автентичним димним присмаком.

Сувла — (Σούβλα)

Сувла — квінтесенція кіпрського бенкету, її готують на Великдень, весілля й родинні свята. Її коріння сягає візантійської доби, коли великі шматки м’яса готували на відкритому вогні під час громадських зібрань. Повільне обертання над вугіллям забезпечує соковитість всередині й хрусткість зовні, а смак підсилюють орегано, лимон і дим. Покоління кіпрських родин передавали техніки приправляння й часу приготування, роблячи сувлу і ритуалом, і святом. Сьогодні жодне сільське свято чи святкування просто неба не обходиться без аромату сувли, що пливе повітрям.

  • Подавайте гарячою з хлібом піта, дзадзікі й маринованими овочами.
  • Перед подачею посипте орегано й збризніть лимонним соком.
  • Чудово з келихом місцевого червоного вина чи зіванії.

Шефталія — (Σεφταλιά)

Шефталія — більше, ніж ковбаска: це Кіпр на грилі. Її фірмове обгортання сальником відображає винахідливу сільську кухню острова, де жодна частина тварини не пропадала. Історично шефталію готували на родинні бенкети й релігійні свята, часто разом із сувлакі на вугільному грилі. Димний аромат і соковита текстура швидко зробили її улюбленою стравою таверн. Сьогодні шефталію їдять цілий рік — від вуличних кіосків Нікосії до приморських грилів Пафоса; це справжній символ кіпрської душевної їжі.

  • Смажте на вугіллі для найкращого смаку.
  • Подавайте в теплій піті з помідорами, огірком і тахіні.
  • Поєднуйте з хрусткою картоплею фрі чи пілавом з булгуру для повної традиційної трапези.

Мусака — (Μουσακάς)

Мусака — середземноморська ікона, але на Кіпрі вона має виразний місцевий характер. Кіпрську мусаку традиційно готують зі свинини чи змішаного м’яса, шарами з картоплею й баклажанами, щедро приправляючи корицею. Ця адаптація відображає любов острова до ароматних теплих спецій, що відлунюють грецький і близькосхідний вплив. Це давно родинна недільна страва, коли великі деки мусаки діляться просто з духовки. Для багатьох киприотів запах запеченого бешамелю й халумі — це аромат дому й свята.

  • Подавайте теплою щедрими шматками, посипаною тертим халумі.
  • Ідеально поєднується зі свіжим салатом з помідорів і огірків.
  • Дайте постояти 10 хвилин після випікання, щоб шматки вийшли рівними.

Афелія — (Αφέλια)

Афелія — класична сільська страва, що відображає любов Кіпру до вина й спецій. Свинину маринують усю ніч у місцевому червоному вині з товченим насінням коріандру — техніка, якій століття, щоб м’ясо було ніжним і ароматним. Цей рецепт, імовірно, склався у виноробних селах, де вино в кулінарії було і практичним, і смачним. Афелію традиційно готують повільно в глиняних горщиках чи металевих сковорідках, наповнюючи доми насиченим землистим ароматом. Сьогодні це улюблена родинна й таверна страва, яку часто подають із пургурі (пілав з булгуру).

  • Подавайте з пілавом з булгуру (пургурі) чи хрусткою картоплею.
  • Прикрасьте свіжим коріандром, щоб підсилити аромат.
  • Чудово поєднується з сухим місцевим червоним вином.

Тавас — (Ταβάς)

Тавас тісно пов’язаний із Лефкарою — селом, відомим мереживом і гончарством, де повільно приготовані в глиняних горщиках страви — цінна традиція. Ця страва поєднує баранину, рис, картоплю, помідори й спеції в ситну ароматну запіканку. Історично її готували в громадських печах у неділю чи на свята, коли селяни залишали горщики повільно доходити, поки йшли до церкви. Використання кориці й духмяного перцю відображає прянощові шляхи Кіпру й середземноморські зв’язки. Сьогодні тавас уособлює затишок, терпіння й сільський шарм гірської кухні.

  • Подавайте прямо з глиняного горщика для сільського шарму.
  • Додайте збоку йогурт чи дзадзікі, щоб збалансувати смаки.
  • Ідеально для спільної трапези всією родиною.

Макароніа ту фурну — (Μακαρόνια του Φούρνου)

Ці кіпрські запечені макарони — відповідь острова на пастіцціо: шари макаронів, свинячого фаршу, кориці й бешамелю. Унікальність надає халумі чи анарі як пікантна верхівка, що вплітає місцеву ідентичність у знайому середземноморську душевну їжу. Протягом поколінь це центр недільних обідів і святкових столів. Багато родин досі готують великі деки, щоб нагодувати гостей чи пригостити сусідів — відображення кіпрської гостинності. Її насичений аромат миттєво нагадує про родину, свято й дім.

  • Подавайте товстими квадратами для ситної порції.
  • Перед випіканням посипте тертим халумі чи анарі для додаткового смаку.
  • Чудово з салатом на гарнір чи маринованими овочами.

Купепія — (Κουπέπια)

Купепія — виноградне листя, фаршероване рисом, свинячим фаршем, помідором і травами; фірмова кіпрська версія долмадес. Кориця й місцеві трави надають їм теплого затишного аромату, що відображає сільські кулінарні традиції. Родини часто збираються готувати купепію великими партіями, перетворюючи кухню на соціальний і міжпоколінний ритуал. Ця страва — основа бенкетів, хрестин і великодніх столів, символ турботи й домашнього достатку. Купепія залишається улюбленою по всьому острову, її подають і як основну страву, і як частину розкішного мезе.

  • Подавайте теплими, збризнувши лимонним соком.
  • Поєднуйте з йогуртом чи свіжим салатом.
  • Часто подається як частина більшого мезе чи родинного обіду.

Мантілярі — (Μαντηλάρι)

Мантілярі — традиційне рагу з козлятини, що походить із гірських сіл Троодосу, де козівництво процвітало завдяки скелястій місцевості. Страва відображає сільську винахідливість: вино, помідори, часник і кориця створюють глибокі зігрівні смаки з простих інгредієнтів. Історично її готували в прохолодніші місяці чи після сезону забою кіз, годуючи родини після довгих днів фермерської праці. Її аромат пряного вина й ніжного м’яса давно асоціюється із зимовими посиденьками й гостинністю. Сьогодні це рідкісна, але шанована сільська спеціалітет, яку куштують у місцевих тавернах чи домашніх кухнях.

  • Подавайте з простим хлібом чи пілавом з булгуру.
  • Прикрасьте свіжими травами, як-от орегано чи тим’ян.
  • Найкраще смакує гарячим у прохолодні дні з келихом червоного вина.

Солодкі причини закохатися в Кіпр

Топ-10 відомих десертів Кіпру, які варто спробувати

Зануртеся в солодку сторону Кіпру, де кожен десерт — шматочок історії й традиції. Від золотих лукумадес, що стікають медом, до ароматних ложкових солодощів (Глико ту кутальйу), які подають зі склянкою холодної води, кіпрські десерти — не менше про гостинність, ніж про смак. Ви знайдете пастеллі — тягучі ласощі з ріжків і кунжуту, які колись носили пастухи, а також галактобуреко — ніжний заварний пиріг у хрусткому тісті філо, просякнутий цитрусовим сиропом. Ці солодощі люблять поколіннями, вони наповнюють сільські доми ароматами трояндової води, кориці й смажених горіхів. Чи ви мандрівник, що куштує острів уперше, чи вже бували тут, знайомство з кіпрськими десертами — це подорож крізь культуру й свято. Кожен шматочок розповідає історію — про родинні кухні, святкові столи й сонячний середземноморський дух, що робить Кіпр незабутнім.

Дослідити традиційні десерти →

Лукумадес — (Λουκουμάδες)

На кіпрській сільській площі під час фестивалю запах лукумадес, що смажаться в кип’ячій олії, наповнює тепле повітря. Ці золотисті кульки тіста розміром на один укус рясно политі медом чи насиченим ріжковим сиропом, часто посипані корицею чи кунжутом. Це більше, ніж просто десерт: місцеві вважають їх символом свята й спільної радості, їх подають на Великдень, ярмарках і родинних бенкетах. Покоління спостерігали, як великі мідні казани з лукумадес шкварчали просто неба, приваблюючи дітей із липкими пальцями й широкими усмішками. Скуштувати їх — запрошення долучитися до кіпрської гостинності, де солодощі єднають людей.

Глико ту кутальйу — (Γλυκό του Κουταλιού)

У кожному традиційному кіпрському домі стоїть банка глянцевих «ложкових солодощів», готових для несподіваних гостей. Із айви, вишень чи ароматної цитрусової цедри кожен шматочок повільно вариться в цукровому сиропі, щоб зберегти форму, колір і природний аромат. Запропонувати одну ложку на маленькому блюдці зі склянкою крижаної води — давній символ гостинності й поваги. Цей звичай сягає візантійських часів, коли консервування фруктів було і необхідністю, і мистецтвом. Для мандрівників цей маленький шматочок — вікно в кіпрську культуру, що показує, як навіть найпростіший десерт несе історію турботи й привітності.

Дактила — (Δάκτυλα)

Дактила, що означає «пальчики», — хрусткі пиріжки з начинкою зі пряних горіхів і поцілунком меду. За сільською традицією їх готують на весілля, Великдень і великі свята, вони символізують радість і солодкі нові початки. Місцеві збираються навколо великих столів, розкачують, наповнюють і смажать кожен пиріжок, перетворюючи саму підготовку на спільний ритуал сміху й ділення. Хрустка оболонка й ароматна корична начинка роблять кожен шматочок святом родини й єдності. Для гостей скуштувати дактила — ніби бути запрошеним до кіпрського весільного столу, хоч би на мить.

Пастеллі — (Παστέλλι)

У сонячних пагорбах Кіпру пастеллі століттями підживлювало фермерів і пастухів. Зроблений із підсмажених кунжутних зерен, скріплених густим ріжковим сиропом, він тягучий, горіховий і природно солодкий, його часто називають первісним енергетичним батончиком острова. Ріжки, відомі як «чорне золото» Кіпру, колись були важливою культурою, а їхній сироп надавав смак багатьом сільським солодощам і снекам. На місцевих ринках і фестивалях досі стоять кіоски з пастеллі, де теплий аромат ріжків приваблює допитливих мандрівників.

Шіамісі (Σιαμισί)

На жвавих вулицях Ларнаки під час Великодня чи літніх сільських ярмарків у повітрі пливе нездоланний аромат шіамісі, що смажиться в гарячій олії. Ці золотисті трикутні пиріжки наповнені кремовим манним заварним кремом, створюючи чудовий контраст між хрусткою оболонкою й м’якою солодкою серединкою. Місцеві смакують шіамісі поколіннями, часто пов’язуючи його з родинними святами, ярмарками й очікуванням першого теплого шматочка. Легке присипання корицею чи цукровою пудрою додає останній штрих ностальгічної солодкості. Для мандрівників скуштувати шіамісі — як потрапити на кіпрський фестиваль, де їжа й традиція зустрічаються в одному радісному шматочку.

Махаллепі — (Μαχαλλεπί)

У спекотні кіпрські літні дні місцеві тягнуться до махаллепі — шовковистого пудингу, охолодженого й политого трояндовим сиропом. Цей легкий квітковий десерт відображає середземноморські сади острова й цитрусову спадщину. Колись вуличні торговці несли махаллепі сільськими провулками, дзвонячи в дзвіночки, щоб сповістити про своє прибуття. Він залишається улюбленим серед місцевих, даруючи свіжість і краплю ностальгії в кожній ложці. Для гостей холодна миска махаллепі — смак острівного життя, сповільненого до ритму сонця.

Каттімері — (Καττιμέρι)

Каттімері — простий пиріжок, смажений на сковороді, з начинкою з халумі, а потім політий медом чи ріжковим сиропом для солодко-солоного балансу. У сільському Кіпрі його часто готували як швидкі ласощі, щоб нагодувати дітей і робітників, що поверталися з полів. Запах оливкової олії й розплавленого сиру в теплій кухні передає суть сільської душевної їжі. Хоч і простий, каттімері відображає винахідливість кіпрської домашньої кухні, де скромні інгредієнти стають незабутніми смаками. Сьогодні це прихована перлина для мандрівників, що шукають автентичного місцевого досвіду.

Пурекія ме анарі — (Πουρέκια με Αναρή)

Під час Великодня й родинних свят запах пурекія ме анарі, що випікаються, лине кіпрськими селами. Ці пиріжки-півмісяці наповнені ніжним підсолодженим сиром анарі, іноді з ароматом кориці чи трояндової води. Їх приготування — давня традиція, коли родини збираються, щоб разом розкачувати, наповнювати й складати кожен пиріжок. Тендітна скоринка й кремова начинка роблять їх символом святкової гостинності й єдності. Для мандрівників один пурекі — шматочок острівної традиції, що відчувається як дім.

Галактобуреко — (Γαλακτομπούρεκο)

Галактобуреко — перлина кіпрських десертів: золотистий пиріг із тіста філо з кремовим манним заварним кремом, просякнутий цитрусовим сиропом. Його випікають до недільних обідів, Великодня й великих родинних зборів, наповнюючи доми ароматами кориці й квіту апельсина. Цей десерт став центром місцевого свята, його часто подають щедрими шматками, щоб ділитися з родиною й сусідами. Його листкові шари й оксамитова начинка розповідають історію терпіння, турботи й святкової традиції. Для будь-якого гостя скуштувати галактобуреко — наче приєднатися до кіпрського родинного столу одним солодким шматочком.

Спланувати мою солодку подорож островом

Спробуйте ШІ-асистента Hell & Heaven GO

Персональні рекомендації місць і подій на Кіпрі — під ваш настрій, час і локацію.

Спробуйте ШІ-асистента Hell & Heaven GO →

Статті

10 найавтентичніших місць Кіпру✈ Подорожі
9 лют. 2026 р.·7 хв читання

10 найавтентичніших місць Кіпру

Ми віримо, що в кожного місця є свій голос. На нашій новій сторінці ми ділимося автентичними фактами, культурними відкриттями та особистими історіями, що творять кіпрський досвід. Ідеально для мандрівників, дослідників і тих, хто будує глибший зв’язок з островом.

Maksim ZaranokMaksim Zaranok
Читати →
Найкращі фестивалі та події Кіпру✈ Подорожі
9 лют. 2026 р.·8 хв читання

Найкращі фестивалі та події Кіпру

Що відбувається на Кіпрі? Знайдіть свій ідеальний момент. Від місцевих фестивалів і живої музики до дегустацій вина й арт-шоу на заході сонця — досліджуйте події, що оживляють Кіпр. Оновлюємо щодня, добираємо з турботою й підбираємо під ваш настрій за допомогою нашого travel-бота. Адже найкращі спогади часто починаються зі слів: «Ходімо подивимося».

Maksim ZaranokMaksim Zaranok
Читати →
Розписні церкви Троодоса: 10 шедеврів Кіпру зі списку ЮНЕСКО✈ Подорожі
9 лют. 2026 р.·8 хв читання

Розписні церкви Троодоса: 10 шедеврів Кіпру зі списку ЮНЕСКО

Відкрийте розписні церкви Кіпру під охороною ЮНЕСКО, заховані в вкритих соснами горах Троодос. Збудовані між XI і XVI століттями, ці десять невеликих кам’яних каплиць зберігають яскраві візантійські фрески, що розповідають історії віри й мистецтва. Прості ззовні, але величні всередині — вони живі свідчення духовної й культурної душі Кіпру.

Maksim ZaranokMaksim Zaranok
Читати →